1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

докурений

Доку́рений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докурений — доку́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. докурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до докурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докурений — ДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до докури́ти. — Отак і я, як оця цигарка докурена: тлію з одбитими печінками! (Головко, II, 1957, 119). Словник української мови в 11 томах