докурений
доку́рений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до докурити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докурений — доку́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- докурений — Доку́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- докурений — ДОКУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до докури́ти. — Отак і я, як оця цигарка докурена: тлію з одбитими печінками! (Головко, II, 1957, 119). Словник української мови в 11 томах