1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дописувач

Допи́сувач, -ча, -чеві, -чем, -чу! -вачі, -чів, -чам

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дописувач — допи́сувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дописувач — -а, ч. Співробітник газети, журналу і т. ін., що надсилає статті чи повідомлення про що-небудь із місця подій; кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дописувач — КОРЕСПОНДЕ́НТ, ДОПИ́СУВАЧ. Вдень над містом стояв дим, вночі — заграва. Ми, кореспонденти фронтової газети, їздили туди щодня по оперативний матеріал (Л. Дмитерко); Франко, живучи на селі, став фактично єдиним дописувачем свого журналу (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  4. дописувач — ДОПИ́СУВАЧ, а, ч. Співробітник газети, журналу і т. ін., що надсилає статті чи повідомлення про що-небудь з місця подій; кореспондент. Допис мав назву: «Наш садівник спить». Дописувач обвинувачував колгоспівського садівника в недбальстві, в ледарстві (Донч., IV, 1957, 194). Словник української мови в 11 томах