1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доплітати

Допліта́ти, -пліта́ю, -пліта́єш; доплести́, доплету́, -лете́ш; доплі́в, доплела́, -лели́; доплі́вши

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доплітати — допліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доплітати — -аю, -аєш, недок., доплести, -ету, -етеш, док., перех. 1》 Закінчувати плести що-небудь. 2》 Плетучи, приєднувати що-небудь. || Плетучи додатково, збільшувати розмір чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доплітати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. доплітати — ДОПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех. 1. Закінчувати плести що-небудь. Поки Горпина лагодила дочці вечерю, а Мелашка доплітала їй вінок, дівчата обступили Пріську (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  5. доплітати — Доплітати, -таю, -єш сов. в. доплести, -лету, -теш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К. Словник української мови Грінченка