1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доповзати

Доповза́ти, -за́ю, -за́єш; доповзти́, -повзу́, -взе́ш; доповзи́, -зі́м, -зі́ть; допо́вз, -повзла́; допо́взши

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доповзати — допо́взати дієслово доконаного виду доповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доповзати — -аю, -аєш, недок., доповзти, -зу, -зеш, док. 1》 Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись. 2》 перен., розм. Повільно, з труднощами добиратися куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доповзати — див. лізти Словник синонімів Вусика
  4. доповзати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. доповзати — ДОПОВЗА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись. Вони були на городі, доповзали до перших людських осель (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах