доповзати
доповза́ти
-аю, -аєш, недок., доповзти, -зу, -зеш, док.
1》 Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись.
2》 перен., розм. Повільно, з труднощами добиратися куди-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доповзати — допо́взати дієслово доконаного виду доповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доповзати — див. лізти Словник синонімів Вусика
- доповзати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал. Словник синонімів української мови
- доповзати — Доповза́ти, -за́ю, -за́єш; доповзти́, -повзу́, -взе́ш; доповзи́, -зі́м, -зі́ть; допо́вз, -повзла́; допо́взши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доповзати — ДОПОВЗА́ТИ, аю, аєш, недок., ДОПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. Повзучи, досягати якого-небудь місця, добиратися кудись. Вони були на городі, доповзали до перших людських осель (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах