1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

допризовник

Допризо́вник, -ка, -ку! -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допризовник — допризо́вни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. допризовник — -а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допризовник — див. молодий Словник синонімів Вусика
  4. допризовник — ДОПРИЗО́ВНИК, а, ч. Особа, яка проходить допризовне військове навчання. Збори допризовників військкомат призначив на дев’яту годину (Десняк, 1, 1955, 420). Словник української мови в 11 томах