дослідчий

Дослі́дчий, -ча, -че; -чі, -чих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослідчий — ДОСЛІ́ДЧИЙ, а, е, юр. Який відбувається до проведення слідства. Повне, всебічне й об'єктивне розслідування тяжких злочинів можливе тільки за умови якісного проведення дослідчої перевірки (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах