1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доста

До́ста, присл. = до́сить

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доста — до́ста прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. доста — присл., діал. Досить, достатньо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доста — див. багато Словник синонімів Вусика
  4. доста — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал. Словник синонімів української мови
  5. доста — ДО́СТА, присл., діал. Досить, достатньо. — А я почуваю в собі доста сил, щоб пережити все це мовчки (Гур., Друзі.., 1959, 119); Як візьметься [Рахіра] порядно до праці, а з весною буде її доста, то переконається, що чоловік без праці нічого не варт (Коб., II, 1956, 102). Словник української мови в 11 томах
  6. доста — Доста нар. = досить. Гол. ІІІ. 219. Словник української мови Грінченка