1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

достотний

Досто́тний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достотний — Досто́тний: — певний, точний [5;7] Словник з творів Івана Франка
  2. достотний — досто́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. достотний — ДОСТОТНІЙ справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, <�цілком> певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. достотний — -а, -е, рідко. Те саме, що достовірний. Достотна історія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. достотний — див. справжній Словник синонімів Вусика
  6. достотний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. достотний — ДОСТО́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достові́рний. Достотна історія. Словник української мови в 11 томах