достотний
ДОСТО́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що достові́рний.
Достотна історія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- достотний — Досто́тний: — певний, точний [5;7] Словник з творів Івана Франка
- достотний — досто́тний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- достотний — ДОСТОТНІЙ справжній, кн. істинний, жм. справдешній; (факт) вірогідний, вірний, <�цілком> певний, безсумнівний, точний; (на диво подібний) схожий око-в-око, ДОСТЕМЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
- достотний — -а, -е, рідко. Те саме, що достовірний. Достотна історія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- достотний — див. справжній Словник синонімів Вусика
- достотний — ВІРОГІ́ДНИЙ (який не викликає сумніву, найближчий до правди, справжнього стану речей), ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ), ПРАВДИ́ВИЙ, ДОСТОВІ́РНИЙ розм., ДОСТО́ТНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- достотний — Досто́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)