1. Словник української мови в 11 томах

достотно

ДОСТО́ТНО, рідко. Присл. до досто́тний.

— Мені достотно відомо, що гетьман Наливайко у Волощині, за кордоном (Ле, Наливайко, 1957, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достотно — досто́тно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. достотно — рідко. Присл. до достотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. достотно — див. мабуть Словник синонімів Вусика
  4. достотно — НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А. Словник синонімів української мови
  5. достотно — Досто́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. достотно — Достотно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у. Словник української мови Грінченка