1. Словник синонімів української мови

достотно

НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ) (у повній відповідності до дійсності, до справжнього стану речей), ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ рідше), ТО́ЧНО, ДОСТОВІ́РНО, ДОСТО́ТУ, ДОСТЕМЕ́ННО, НЕСТЕМЕ́ННО розм., ДОСТО́ТНО рідко. Про це дехто догадувався, дехто і напевне знав (А. Головко); Тепер усе піде по-іншому. Вже тепер можемо сказати цілком певно: плакали межі на куркульських ланах! (О. Довженко); — Уже як стражник казав оте Омелькові, то то вже певно (Панас Мирний); — Твоя квартира і барахло, — похмуро відрубав Князьковський, — реквізиції не підлягають, це точно (Ю. Смолич); — А мудрий цар Соломон до Суламіфі пішки ходив, не їздив.. Це, Семене, тепер уже достовірно відомо (І. Ле); Я, коли хочеш, розкажу достоту, Я чоловік бувалий, знаю все (Леся Українка); Де саме розміщено заряди, Кравець знав достеменно (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достотно — досто́тно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. достотно — рідко. Присл. до достотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. достотно — див. мабуть Словник синонімів Вусика
  4. достотно — Досто́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. достотно — ДОСТО́ТНО, рідко. Присл. до досто́тний. — Мені достотно відомо, що гетьман Наливайко у Волощині, за кордоном (Ле, Наливайко, 1957, 225). Словник української мови в 11 томах
  6. достотно — Достотно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у. Словник української мови Грінченка