1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доїздити

Доїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доїздити — дої́здити дієслово доконаного виду доїзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доїздити — див. доїжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доїздити — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. доїздити — ДОЇЗДИ́ТИ див. доїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. доїздити — Доїздити, -джу, -диш сов. в. доїхати, -їду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169. 2) Наѣзжать, наѣхать. Словник української мови Грінченка