доїздити
доїзди́ти
див. доїжджати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доїздити — дої́здити дієслово доконаного виду доїзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доїздити — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- доїздити — Доїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доїздити — ДОЇЗДИ́ТИ див. доїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
- доїздити — Доїздити, -джу, -диш сов. в. доїхати, -їду, -деш, гл. 1) Доѣзжать, доѣхать, подъѣзжать, подъѣхать. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку. К. ЧР. 3. Не доїздячи Солодьків, коршма стоїть. Св. Л. 169. 2) Наѣзжать, наѣхать. Словник української мови Грінченка