1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дубило

Дуби́ло, -ла, -лу; -би́ла, -би́л

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубило — -а, ч., заст. Те саме, що дубильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дубило — Дубило, -ла с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. см. дуб 3. Словник української мови Грінченка