1. Словник української мови Грінченка

дубило

Дубило, -ла

с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. см. дуб 3.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубило — -а, ч., заст. Те саме, що дубильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дубило — Дуби́ло, -ла, -лу; -би́ла, -би́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)