дупло
Дупло́, -ла́, -лу́, в -плі́; ду́пла, ду́пел
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дупло — дупло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дупло — (у дереві) порожнина; (в зубі) дірка; дуплавина, дупловина, дуплина. Словник синонімів Караванського
- дупло — -а, с. 1》 Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). 2》 Дірка в зубі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дупло — ДУПЛО́, а́, с. 1. Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). З дупла старої липи крикнула сова (Фр. Словник української мови в 11 томах
- дупло — Дупло, -ла с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668. Словник української мови Грінченка