1. Словник української мови Грінченка

дупло

Дупло, -ла

с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупло — дупло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дупло — (у дереві) порожнина; (в зубі) дірка; дуплавина, дупловина, дуплина. Словник синонімів Караванського
  3. дупло — -а, с. 1》 Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). 2》 Дірка в зубі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дупло — Дупло́, -ла́, -лу́, в -плі́; ду́пла, ду́пел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дупло — ДУПЛО́, а́, с. 1. Порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини (найчастіше як місце проживання птахів, звірів, комах і т. ін.). З дупла старої липи крикнула сова (Фр. Словник української мови в 11 томах