1. Словник української мови Грінченка

дуплуватий

Дуплуватий, -а, -е

= дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуплуватий — дуплува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуплуватий — -а, -е. З дуплами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуплуватий — Дуплува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дуплуватий — ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Стор., І, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах