дуплуватий
дуплува́тий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуплуватий — -а, -е. З дуплами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуплуватий — Дуплува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дуплуватий — ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Стор., І, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах
- дуплуватий — Дуплуватий, -а, -е = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105. Словник української мови Грінченка