1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дуплуватий

дуплува́тий

-а, -е.

З дуплами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дуплуватий — дуплува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дуплуватий — Дуплува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дуплуватий — ДУПЛУВА́ТИЙ, а, е. З дуплами. Зупинився Марко біля дуплуватого дуба, що ріс над горою (Стор., І, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах
  4. дуплуватий — Дуплуватий, -а, -е = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Ном. № 5409. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий. Стор. МПр. 105. Словник української мови Грінченка