1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

душ

Душ, ду́ші, -ші, ду́шшю; ду́ші, ду́шів (ж. р., фр. la douche). Водяна́ душ

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душ — душ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. душ — [душ] -шу, ор. -шеим, р. мн. -ш'іў Орфоепічний словник української мови
  3. душ — -у, ч. 1》 Пристосування для обливання тіла водяними струминками. 2》 Водолікувальна або гігієнічна процедура, за якої водяний струмінь діє на тіло людини. 3》 розм. Дощик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. душ — Дощачок Словник чужослів Павло Штепа
  5. душ — як (мов, на́че і т. ін.) холо́дний душ (на го́лову), зі сл. поді́яти. Несподівано, приголомшливо. На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (В. Фразеологічний словник української мови
  6. душ — ДУШ, у, ч. 1. Пристосування для обливання тіла водяними струминками. Кожні дві кімнати мали свій душ, свою ванну (Руд., Вітер.., 1958, 107); При роботі, зв’язаній із забрудненням тіла, необхідно митися в лазні або під душем щодня (Як запоб. заразн. хвор.. Словник української мови в 11 томах