душогубка

Значення в інших словниках

1. душогубка — душогу́бка 1 іменник жіночого роду, істота людина душогу́бка 2 іменник жіночого роду приміщення Орфографічний словник української мови
2. душогубка — -и, ж., розм. 1》 Жін. до душогуб. 2》 Невеликий, перев. видовбаний з дерев'яної колоди, хиткий човен. 3》 Спеціально обладнана автомашина, що використовувалася німецько-фашистськими загарбниками для отруювання людей газами. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. душогубка — див. мотоцикл Словник синонімів Вусика
4. душогубка — ЧО́ВЕН (невелике судно), ГАЛЯ́РА діал., ЧОРТОПХА́ЙКА жарт.; БАЙДА́РА (велике судно — в Західній Азії й на Далекому Сході); БАЙДА́РКА (спортивне судно); БАЙДА́К заст. (великий); ДУБ іст., діал. Словник синонімів української мови
5. душогубка — ДУШОГУ́БКА, и, ж., розм. 1. Жін. до душогу́б. 2. Невеликий, перев. видовбаний з дерев’яної колоди, хиткий човен. На маленькій, хисткій душогубці плив рибалка (Десняк, І, 1955, 73); По ріках і морях слов’яни робили походи в човнах-душогубках... Словник української мови в 11 томах
6. душогубка — Душогубка, -ки ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152. Словник української мови Грінченка