дюшес
Дюше́с (фр.), не відм.
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дюшес — дюше́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дюшес — -у, ч. Назва групи десертних сортів груш із великими соковитими плодами. Зимовий або пізній дюшес. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дюшес — дюше́с (від франц. duchesse – герцогиня) назва кількох десертних сортів груші з соковитими плодами. Словник іншомовних слів Мельничука
- дюшес — ДЮШЕ́С, у, ч. Назва групи десертних сортів груш з великими соковитими плодами. Зимовий або пізній дюшес. Словник української мови в 11 томах