1. Словник української мови в 11 томах

дюшес

ДЮШЕ́С, у, ч. Назва групи десертних сортів груш з великими соковитими плодами.

Зимовий або пізній дюшес.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюшес — дюше́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дюшес — -у, ч. Назва групи десертних сортів груш із великими соковитими плодами. Зимовий або пізній дюшес. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дюшес — дюше́с (від франц. duchesse – герцогиня) назва кількох десертних сортів груші з соковитими плодами. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дюшес — Дюше́с (фр.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)