1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дядьо

Дя́дьо, -дя, -дьові, -дьом, -дю! дя́ді, -дів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядьо — дя́дьо іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дядьо — див. дядя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дядьо — див. батько Словник синонімів Вусика
  4. дядьо — ДЯ́ДЬКО (брат батька або матері; чоловік тітки), ДЯ́ДЯ розм.; ДЯ́ДЬО розм.; ВУ́ЙКО діал., ВУЙ діал. (брат матері); СТРИЙ діал., СТРИК діал., СТРИ́ЙКО діал. (брат батька). Словник синонімів української мови
  5. дядьо — ДЯ́ДЬО див. дя́дя. Словник української мови в 11 томах
  6. дядьо — Дядьо, -дя м. 1) Дядя (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. 2) Отецъ. Желех. Словник української мови Грінченка