1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дядьків

Дя́дьків, -кова, -кове; -кові, -вих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядьків — дя́дьків прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дядьків — -кова, -кове. Належний дядькові (у 1, 2 знач.). || Прикм. до дядько 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дядьків — ДЯ́ДЬКІВ, кова, кове. Належний дядькові (у 1, 2 знач.). На дядькові гроші [Оверко] в семінарії вчився (Ю. Янов., II, 1958, 192); // Прикм. до дя́дько 1, 2. З лавки, угледівши мене, підвелась здоровенна постать дядькова (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. дядьків — Дядьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. дядькова хіта. Тюрьма. Грин. І. 112. Словник української мови Грінченка