дівоцький
Діво́цький, -ка, -ке; -во́цькі, -ких
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дівоцький — діво́цький прикметник розм. діво́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- дівоцький — -а, -е, розм. Те саме, що дівочий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дівоцький — ДІВО́ЦЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що діво́чий. Жаль мені русої коси — Дівоцької краси (Нар. лірика, 1956, 369); — Ой, як я вчилася ревно! Повірте — не вчилась, а наче дівоцьку пісню співала (Козл., Сонце.., 1957, 17). Словник української мови в 11 томах
- дівоцький — Дівоцький, -а, -е = дівочий. Грин. ІІІ. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152. Словник української мови Грінченка