дільчий

Ді́льчий, -ча, -че; -чі, -чих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дільчий — ді́льчий прикметник юр., арх. Орфографічний словник української мови
  2. дільчий — -а, -е, юр., заст. Який ділить, розділяє що-небудь. Дільчий акт — юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дільчий — ДІ́ЛЬЧИЙ, а, е, юр., заст. Який ділить, розділяє що-небудь. ∆ Ді́льчий акт — юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна. Словник української мови в 11 томах
  4. дільчий — Дільчий, -а, -е Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр. Словник української мови Грінченка