дільчий
Ді́льчий, -ча, -че; -чі, -чих
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дільчий — ді́льчий прикметник юр., арх. Орфографічний словник української мови
- дільчий — -а, -е, юр., заст. Який ділить, розділяє що-небудь. Дільчий акт — юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дільчий — ДІ́ЛЬЧИЙ, а, е, юр., заст. Який ділить, розділяє що-небудь. ∆ Ді́льчий акт — юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна. Словник української мови в 11 томах
- дільчий — Дільчий, -а, -е Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр. Словник української мови Грінченка