діяч

Значення в інших словниках

1. діяч — дія́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. діяч — [д'ійач] -йача, ор. -йачем, м. (на) -йачев'і/ -йачу, мн. -йач'і, -йач'іў Орфоепічний словник української мови
3. діяч — -а, ч. 1》 Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. 2》 Той, хто обіймає керівну посаду. Заслужений діяч мистецтв. 3》 жарт. Невдаха; нероба. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. діяч — див. активний Словник синонімів Вусика
5. діяч — ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Ч заст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний). В шкільній повісті, може, як ні в якій іншій, всі персонажі — і вчителі, і директор, і школярі, і піонервожатий — мають бути реальними... Словник синонімів української мови
6. діяч — ДІЯ́Ч, а́, ч. 1. Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам. Словник української мови в 11 томах
7. діяч — Діяч, -ча м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119. Дле, пред. = біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148. Словник української мови Грінченка