1. Великий тлумачний словник сучасної мови

діяч

дія́ч

-а, ч.

1》 Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя.

2》 Той, хто обіймає керівну посаду. Заслужений діяч мистецтв.

3》 жарт. Невдаха; нероба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діяч — дія́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діяч — [д'ійач] -йача, ор. -йачем, м. (на) -йачев'і/ -йачу, мн. -йач'і, -йач'іў Орфоепічний словник української мови
  3. діяч — див. активний Словник синонімів Вусика
  4. діяч — ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Ч заст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний). В шкільній повісті, може, як ні в якій іншій, всі персонажі — і вчителі, і директор, і школярі, і піонервожатий — мають бути реальними... Словник синонімів української мови
  5. діяч — Дія́ч, -ча́, -че́ві, -че́м, -я́чу! діячі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. діяч — ДІЯ́Ч, а́, ч. 1. Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Сам. Словник української мови в 11 томах
  7. діяч — Діяч, -ча м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119. Дле, пред. = біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148. Словник української мови Грінченка