1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

жорстоко

Жорсто́ко, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жорстоко — жорсто́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жорстоко — Присл. до жорстокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жорстоко — ЛЮ́ТО (дуже обурливо, з великим гнівом, із злістю), ЖОРСТО́КО, ХИ́ЖО, ЗЛІ́СНО, ПО-ВА́РВАРСЬКОМУ, ПО-ЗВІ́РСЬКОМУ, ПО-ЗВІРЯ́ЧОМУ, ПО-ВО́ВЧОМУ, З ЗАПЕ́КЛІСТЮ, Я́РО. Стадницький.. люто б'є ногами коня і повертає на шлях (М. Словник синонімів української мови
  4. жорстоко — ЖОРСТО́КО. Присл. до жорсто́кий. Так само жорстоко він поводився із слугами (Фр., VIII, 1952, 395); Рада жорстоко картала себе за недостатню наполегливість (Ю. Янов., І, 1958, 465); Били міномети. Жорстоко, безугавно (Гончар, III, 1959, 242). Словник української мови в 11 томах
  5. жорстоко — Жорстоко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. К. Бай. 129. 2) Язвительно, рѣзко. Словник української мови Грінченка