заборгувати

Значення в інших словниках

1. заборгувати — заборгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. заборгувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех. Узяти в борг у кого-небудь. 2》 перех. і без додатка. Опинитися в боргу перед кимось, стати зобов'язаним кому-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заборгувати — ЗАБОРГУВА́ТИ див. заборго́вувати. Словник української мови у 20 томах
4. заборгувати — ЗАБОРГУВА́ТИ (опинитися в боргу, стати зобов'язаним кому-небудь у чомусь), ЗАВИНИ́ТИ. Сусідка дивилась на Калину так, наче та їй заборгувала й не хоче повертати борг (Є. Гуцало); — Він харчувався в мене два місяці та й завинив мені три корони (Лесь Мартович). Словник синонімів української мови
5. заборгувати — ЗАБОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. і. перех. Узяти в борг у кого-небудь. — Насіння на посів хочу заборгувати у вас, пане Гавриле (Цюпа, Назустріч.., 1958, 19). 2. перех. і без додатка. Опинитися в боргу перед кимось, стати зобов’язаним кому-небудь у чомусь. Словник української мови в 11 томах