1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заборгувати

заборгува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 перех. Узяти в борг у кого-небудь.

2》 перех. і без додатка. Опинитися в боргу перед кимось, стати зобов'язаним кому-небудь у чомусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заборгувати — заборгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заборгувати — ЗАБОРГУВА́ТИ див. заборго́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. заборгувати — ЗАБОРГУВА́ТИ (опинитися в боргу, стати зобов'язаним кому-небудь у чомусь), ЗАВИНИ́ТИ. Сусідка дивилась на Калину так, наче та їй заборгувала й не хоче повертати борг (Є. Гуцало); — Він харчувався в мене два місяці та й завинив мені три корони (Лесь Мартович). Словник синонімів української мови
  4. заборгувати — Заборгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заборгувати — ЗАБОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. і. перех. Узяти в борг у кого-небудь. — Насіння на посів хочу заборгувати у вас, пане Гавриле (Цюпа, Назустріч.., 1958, 19). 2. перех. і без додатка. Опинитися в боргу перед кимось, стати зобов’язаним кому-небудь у чомусь. Словник української мови в 11 томах