забрязкотіти
Забрязкоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть; забрязкоти́, -ті́ть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забрязкотіти — забрязкоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забрязкотіти — -очу, -отиш, забрязкотати, -очу, -очеш, док. Підсил. до забрязкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забрязкотіти — ЗАБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до забря́зкати. Аж ось Сокири вже в Гаю забрязкотіли (Греб., І, 1957, 62); Слуги забігали, загомоніли, забрязкотіли ключами (Н.-Лев., І, 1956, 161); По кількох хвилинах забрязкотів засув, і на поріг виступив Василь (Мушк., Серце.., 1962, 8). Словник української мови в 11 томах
- забрязкотіти — Забрязкотіти, -кочу, -ти́ш гл. = забрязкати. Аф. Словник української мови Грінченка