зав’ялий

Зав’я́лий, -ла, -ле

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав’ялий — ЗАВ’Я́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зав’я́нути, зав’я́ти. 2. у знач. прикм., перен. Виснажений, кволий (про людину). Син оброслий, зав’ялий, замлілий, невістка — як та калина… (Мирний, IV, 1955, 44). Словник української мови в 11 томах