загадати
Загада́ти, -да́ю, -да́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загадати — загада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- загадати — [загадатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- загадати — див. загадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загадати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- загадати — ЗАГАДА́ТИ див. зага́дувати. Словник української мови в 11 томах
- загадати — Загадати, -ся см. загадувати, -ся. Словник української мови Грінченка