загадати
Загадати, -ся
см. загадувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загадати — загада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- загадати — [загадатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- загадати — див. загадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загадати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- загадати — Загада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загадати — ЗАГАДА́ТИ див. зага́дувати. Словник української мови в 11 томах