загадати

Загадати, -ся

см. загадувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загадати — загада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загадати — [загадатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. загадати — див. загадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загадати — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. загадати — Загада́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. загадати — ЗАГАДА́ТИ див. зага́дувати. Словник української мови в 11 томах