1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

загородити

Загороди́ти, -роджу́; -ро́диш, -ро́дять; загороди́, -ді́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загородити — загороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загородити — див. загороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загородити — ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док. Словник синонімів української мови
  4. загородити — ЗАГОРОДИ́ТИ див. загоро́джувати. Словник української мови в 11 томах
  5. загородити — Загороджувати, -джую, -єш сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480. Словник української мови Грінченка