1. Орфографічний словник української мови

загородити

загороди́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загородити — див. загороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. загородити — ЗАБИВА́ТИ (б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь), ВБИВА́ТИ (УБИВА́ТИ), ЗАГАНЯ́ТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ розм., ЗАСА́ДЖУВАТИ розм. (різко, із силою). — Док. Словник синонімів української мови
  3. загородити — Загороди́ти, -роджу́; -ро́диш, -ро́дять; загороди́, -ді́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. загородити — ЗАГОРОДИ́ТИ див. загоро́джувати. Словник української мови в 11 томах
  5. загородити — Загороджувати, -джую, -єш сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480. Словник української мови Грінченка