1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

задавнювати

Зада́внювати, -да́внюю, -да́внюєш; зада́внити, -да́вню, -ниш, -нять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавнювати — зада́внювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. задавнювати — -юю, -юєш, недок., задавнити, -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Давати розвиватися (хворобі), не вживаючи своєчасних заходів. 2》 рідко. Зволікати з чим-небудь (з відповіддю на листи, з розглядом справи і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задавнювати — ЗАДА́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДА́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Давати розвиватися (хворобі), не вживаючи своєчасних заходів. 2. рідко. Зволікати з чим-небудь (з відповіддю на листи, з розглядом справи і т. ін.). Бувай здорова і не задавнюй листів (Л. Укр., V, 1956, 220). Словник української мови в 11 томах
  4. задавнювати — Задавнювати, -нюю, -єш сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у. Словник української мови Грінченка