1. Словник української мови в 11 томах

задавнювати

ЗАДА́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДА́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм.

1. Давати розвиватися (хворобі), не вживаючи своєчасних заходів.

2. рідко. Зволікати з чим-небудь (з відповіддю на листи, з розглядом справи і т. ін.).

Бувай здорова і не задавнюй листів (Л. Укр., V, 1956, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задавнювати — зада́внювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. задавнювати — -юю, -юєш, недок., задавнити, -ню, -ниш, док., перех., розм. 1》 Давати розвиватися (хворобі), не вживаючи своєчасних заходів. 2》 рідко. Зволікати з чим-небудь (з відповіддю на листи, з розглядом справи і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задавнювати — Зада́внювати, -да́внюю, -да́внюєш; зада́внити, -да́вню, -ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. задавнювати — Задавнювати, -нюю, -єш сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у. Словник української мови Грінченка