задрижати

Задрижа́ти, -рижу́, -рижи́ш, -рижа́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задрижати — задрижа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задрижати — [задриежатие] -жу, -жиш, -жиемо, -жиете; нак. -жи, -ж'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. задрижати — -жу, -жиш, док. Почати дрижати; затремтіти. || Задвигтіти, заколиватися (від гулу, струсу і т. ін.). || Зазвучати, залунати уривчасто, нерівномірно (про голос, звук). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задрижати — (аж) жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т. ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Хто-небудь має сильне бажання до чогось. (Іван:) Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Фразеологічний словник української мови
  5. задрижати — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
  6. задрижати — ЗАДРИЖА́ТИ, жу́, жи́ш, док. Почати дрижати; затремтіти. Троянці з страху задрижали, І що робити, всі не знали (Котл., І, 1952, 87); Кінь зупинився, задрижав і захитався (Хотк., II, 1966, 139); // Задвигтіти, заколиватися (від гулу, струсу і т. ін.). Словник української мови в 11 томах