задуха

Заду́ха, -хи, -сі; -ду́хи, -ду́х

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задуха — заду́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. задуха — див. слабість; спека Словник синонімів Вусика
  3. задуха — [задуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
  4. задуха — -и, ж. 1》 Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. || Важке, сперте, бідне на кисень повітря, що утруднює дихання. 2》 розм., чого. Неприємний задушливий запах. 3》 перен. Тяжкі, нестерпні обставини, умови життя. 4》 мед. Те саме, що астма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задуха — А́СТМА (хвороба), Я́ДУ́ХА, ЗАДУ́ХА, УДУ́ШШЯ діал., ДИХАВИ́ЦЯ зах. Старий.. зупинився, важко дихаючи від астми (Ю. Яновський); Дід Левко покашлював на подвір'ї — не дає спокою ядуха (І. Драч); Я трохи покуштував газу. Словник синонімів української мови
  6. задуха — ЗАДУ́ХА, и, ж. 1. Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. [Ніна:] Хто вас просив зачиняти двері! Надворі задуха, спека, а він зачиняє… (Коч. Словник української мови в 11 томах
  7. задуха — Задуха, -хи ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. Н. Вол. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19. Словник української мови Грінченка