1. Словник української мови в 11 томах

задуха

ЗАДУ́ХА, и, ж.

1. Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань.

[Ніна:] Хто вас просив зачиняти двері! Надворі задуха, спека, а він зачиняє… (Коч., II, 1956, 203);

Хоча тільки травень недавно почався, надворі удень була така спека, а вночі задуха, наче перед жнивами (Мур., Бук. повість, 1959, 265);

// Важке, сперте, бідне на кисень повітря, що утруднює дихання.

Робітники ще довго шуміли. У хаті ставала щораз більша задуха від людських тіл, диму й одягу (Кобр., Вибр., 1954, 126);

Від задухи в хаті Антонові стало важко дихати (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17);

Коли б зелені культури раптом припинили свою діяльність, то через деякий час все живе почало б гинути від задухи. Рослини ж вбирають вуглекислий газ і збагачують повітря на кисень (Хлібороб Укр., 10, 1965, 10).

2. розм., чого. Неприємний задушливий запах.

Відхилив [Дорош] двері. Задуха коров’ячого стійла війнула йому в лице (Тют., Вир, 1964, 410).

3. перен. Тяжкі, нестерпні обставини, умови життя.

Сковороді в задусі режиму тодішньої царської Росії нічого іншого не залишалось, як тільки говорити символами, порівняннями та фігурами (Тич., III, 1957, 213).

4. мед. Те саме, що а́стма.

Я трохи покуштував газу. Мене ще й досі бере задуха й часом закінчується страшенними вибухами [кашлю] (Кол., На фронті.., 1959, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задуха — заду́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. задуха — див. слабість; спека Словник синонімів Вусика
  3. задуха — [задуха] -хие, д. і м. -ус'і Орфоепічний словник української мови
  4. задуха — -и, ж. 1》 Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. || Важке, сперте, бідне на кисень повітря, що утруднює дихання. 2》 розм., чого. Неприємний задушливий запах. 3》 перен. Тяжкі, нестерпні обставини, умови життя. 4》 мед. Те саме, що астма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задуха — А́СТМА (хвороба), Я́ДУ́ХА, ЗАДУ́ХА, УДУ́ШШЯ діал., ДИХАВИ́ЦЯ зах. Старий.. зупинився, важко дихаючи від астми (Ю. Яновський); Дід Левко покашлював на подвір'ї — не дає спокою ядуха (І. Драч); Я трохи покуштував газу. Словник синонімів української мови
  6. задуха — Заду́ха, -хи, -сі; -ду́хи, -ду́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. задуха — Задуха, -хи ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. Полт. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. Н. Вол. у. 4) Удушье, астма. Вх. Зн. 19. Словник української мови Грінченка