займище

Значення в інших словниках

1. займище — за́ймище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. займище — див. ґрунт; Земля; оселя Словник синонімів Вусика
3. займище — -а, с. 1》 Зайняте ким-небудь місце, ділянка землі; займанщина. 2》 рідко. Те саме, що заплава. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. займище — ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́В рідше, ЗАПЛА́ВИНА рідше, ПЛА́ВНІ, МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МЛА́КА діал., ЗА́ЙМИЩЕ рідко; ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ рідше, ОБОЛО́ННЯ рідше (заплавні луки). Словник синонімів української мови
5. займище — ЗА́ЙМИЩЕ, а, с. 1. Зайняте ким-небудь місце, ділянка землі; займанщина. Щоб було де заховатися від негоди, Верига обладнав собі під горою землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
6. займище — Займище, -ща с. Занятое мѣсто вообще, въ частности то-же, что и займанщина. Не буде він багатий, а ні щасний, і займище його ушир не піде. К. Іов. 34. Словник української мови Грінченка