займище

ЗАПЛА́ВА (низинна місцевість біля річки, озера, що затоплюється під час весняної повені), ЗАПЛА́В рідше, ЗАПЛА́ВИНА рідше, ПЛА́ВНІ, МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МЛА́КА діал., ЗА́ЙМИЩЕ рідко; ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ рідше, ОБОЛО́ННЯ рідше (заплавні луки). На кінець літа Дунай вужчає, заплава просихає (М. Чабанівський); Не широка піднебесна стеля, Не глибокий дніпровий заплав. Ворон бачив Остряницю й Хмеля, Над Полтавським боєм кружеляв (А. Малишко); Дніпровські плавні — це цілий край з низовими лісами, з намулистими лугами (О. Гончар); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський); Понад опори розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Скінчилася лісосмуга, й путівець круто звернув на оболонь, усуціль повиту несмугастим туманом (В. Логвиненко); Іван став спускатися по крутій стежці, що збігала з греблі до зеленого оболоння над Сяном (Д. Бедзик).

ЗАЙМАНЩИ́НА іст. (земельна ділянка, придбана правом першого зайняття вільної землі), ЗА́ЙМАНКА, ЗА́ЙМАНЬ, ЗА́ЙМИЩЕ, ЗА́ЇМКА іст., діал. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: "Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!" — та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер (П. Куліш); Була у нас у займані на Галах береза суховерха (Ганна Барвінок); Верига обладнав собі землянку.. Такі землянки, як печериці, були розкидані скрізь по запорізьких займищах (П. Панч); Багато їх залишалося жити в Сибіру, вони заводили "заїмку" (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

займище

Значення в інших словниках