заквітчувати

Закві́тчувати, -кві́тчую, -чуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заквітчувати — закві́тчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заквітчувати — Замаювати, закосичувати, умаювати, косичити, КВІТЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. заквітчувати — -ую, -уєш, недок., заквітчати, -аю, -аєш, док., перех., чим, у що. Прикрашати квітами, зіллям. || Взагалі оздоблювати чим-небудь, надавати привабливого вигляду чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заквітчувати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док. Словник синонімів української мови
  5. заквітчувати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., чим, у що. Прикрашати квітами, зіллям. Нимидора заквітчувала її [дочку], милувала, як рожу в садочку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. заквітчувати — Заквітчувати, -чую, -єш сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Кв. І. 75. Словник української мови Грінченка