заквітчувати
ЗАКВІ́ТЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКВІТЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., чим, у що. Прикрашати квітами, зіллям.
Нимидора заквітчувала її [дочку], милувала, як рожу в садочку (Н.-Лев., II, 1956, 244);
На площі Мар’яцькій група юнаків обскубує пеларгонії на газоні.. і заквітчує собі червоними квітами карабіни (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 82);
Я заквітчаю кімнату в розмай, у любисток і м’яту, пахощі зілля хай ллються як хвилі в потоці (Криж., Гори.., 1946, 82);
// Взагалі оздоблювати чим-небудь, надавати привабливого вигляду чомусь.
*Образно. — Чи хочеш ти мені, старому, дружиною бути, старий вік мій заквітчати? (Барв., Опов.., 1902, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заквітчувати — закві́тчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заквітчувати — Замаювати, закосичувати, умаювати, косичити, КВІТЧАТИ. Словник синонімів Караванського
- заквітчувати — -ую, -уєш, недок., заквітчати, -аю, -аєш, док., перех., чим, у що. Прикрашати квітами, зіллям. || Взагалі оздоблювати чим-небудь, надавати привабливого вигляду чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заквітчувати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док. Словник синонімів української мови
- заквітчувати — Закві́тчувати, -кві́тчую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заквітчувати — Заквітчувати, -чую, -єш сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Кв. І. 75. Словник української мови Грінченка